Мій Бог не намальований у рамі,
Не зроблений із золота чи глини,
Він навіть не правитель у державі,
Хоч може відновити Україну.
Мій Бог живий, навіщо малювати
Того хто поряд все життя з тобою,
З ним можеш просто зараз воювати,
Щоб справитись з життєвою війною.
Мій Бог – це більше ніж уся твоя родина,
Ніж твоє місце де ти жив чи народився,
Ніж близька чи коханая людина,
Як добре, що я з ним колись зустрівся!
Мій Бог – це більше, ніж усі людські мільйони,
Ніж разом взяті всі моря й широкі ріки,
За ним ідуть полки та батальйони
Тих ангелів, що з Господом навіки!
Мій Бог – це більше ніж страшні вітри або цунамі,
Життя чи смерть на цій земній планеті,
Якщо ти впав, вставай і йди ногами,
Господь підніме вдруге, навіть втретє!
Господь панує, кров святу віддавши,
Щоб я могла підняти свої очі
Є свята вічність, гибелі нема вже,
Є Той, що переміг жахливі ночі!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 10214 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо Леночка,за стих.Да благословит ГОсподь тебя и всю твою семью. Успехов. Комментарий автора: Светочка, спасибо большое за отзыв, я рада что Вы не равнодушны к тому что я пишу. Благослови Вас Господь и всю Вашу семью!
Маленький Иуда - Вадим Сафонов Размышляя над предпасхальными событиями не мог не пройти мимо темы человеческого малодушия. От Иоанна 13гл. \"Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их\". И эта любовь вылилась в то, что \"начал умывать ноги ученикам и оттирать полотенцем\". Интересно, что Иуда формально оставался еще учеником, и ему Иисус тоже мыл ноги, зная что в его сердце и что он скоро сделает. Тем не менее, он не остановил его. Он не останавливает и нас, когда мы размениваем вечное на временное, оцениваем любовь в монетах, малодушествуем и оправдываем свои слабости и тд и тп. Поэтому поводу родилось